14:41:01
«Київський Екстрім»: насичені перегони заради учасників

Останніми роками рух спортивних пригодницьких перегонів переживає неабияке піднесення. Можливість поєднати орієнтування, долання технічних перешкод та пригодницького духу все більше приваблює спортсменів. Команда МКС, зокрема, наразі активно працює над дистанцією «Polissia Adventure Race-2019», що відбудеться вже в середині червня. А поки наші постановники розвідують безкраї простори Житомирщини, ми вирішили поспілкуватися з Дмитром Редькою – головним організатором пригодницьких перегонів «Київський Екстрім»



З чого все починалося: туристичний клуб «Время не ждет»

 
«Київський Екстрім» проводиться турклубом «Время не ждет» вже понад 10 років. За словами Дмитра, точну дату ніхто згадати не може, але відшукавши фото за 2008 рік, усі  вирішили, нехай цей це і буде початком історії гонки. Сам Дмитро долучився до «Время не ждет» у 2011 році, почувши про турклуб від одногрупника, а той в свою чергу – знайшов оголошення в Інтернеті. Клуб колись давно діяв на базі підприємства залізничників, за часів незалежності перейшов під управління палацу дитячо-юнацької творчості Солом’янського району, спеціалізувався на проведенні пішохідних походів, згодом – водних, а з 2011 – активно просував ідею комбінованих походів.
У 2015 Дмитро з напарником виграли «Київський Екстрім» у найскладнішому класі А, й відтоді вирішили, що хочуть бути організаторами гонки – цьому посприяли поступовий відхід організаторів від справ з одного боку й потужний сплеск ентузіазму у хлопців – з іншого. У 2016 Дмитро взявся за часткову організацію, а з 2017 став головним організатором «Київського екстриму».


Вмикай голову: ідея та особливості дистанції «Київського Екстріму»


Однією з головних цілей «Київського Екстріму» є розвиток пригодницьких перегонів та відродження цього спорту. Для того, аби «Київський екстрим» був завжди різноманітним, організатори беруть участь в усіх можливих гонках, що проводяться в Україні. На Дмитра колись величезне враження справила гонка «X-Крим» - більшість перешкод там були природніми і складними, на рельєфі ж менш насиченому доводиться вмикати уяву. «Дистанція у нас ніколи не повторюється. Постійно доводиться напружувати творчі звивини, щоб знаходити нові місця на Київщині. Це дуже тривали процес, але це цікаво», - зазначає Дмитро. Вибір техетапу у певній мірі завжди відбувається експромтом – організатори приїздять на місцевість і визначають, що і де ставити.
Раніше гонка проводилася у двох класах: А – пішохідно-водна та Б – пішохідна. Протягом якогось часу учасників А класу набиралося мало, тому організатори вирішили додати клас С – пішохідно-велосипедний. У 2019 році клас А включатиме не лише трекінг та байдарки, але й велосипед. Таке різноманіття дистанцій дозволить залучити як сильних досвідчених спортсменів, так і новачків.



Для Дмитра, як організатора, принципово важливою є насиченість та нетривіальність дистанції. 20 лінійних КП, які можна взяти, побігши чи то в одну чи то в іншу сторону – це не про «Київський Екстрім»: «У нас немає таких гір, як, наприклад, Карпати, але хочеться поставити цікаву дистанцію, щоб новачки думали і вмикали голову, а не просто орієнтувалися. Ми стараємося ставити таку дистанцію, щоб люди постійно тримали голову в тонусі, приймали рішення», - говорить Дмитро.
При цьому, організатори переконані, що технічні етапи не повинні бути надскладними, а перемагає завжди тактика. Учасники обмежені лише часом і певним набором обов’язкових КП, доступних для усіх. На минулорічній гонці організатори поставили більше 60 КП на всі дистанції, і лише одна команда «О-Клаб» в класі Б взяла необхідних для неї 30. На думку Дмитра, «має бути так, щоб неможливо було взяти усі КП, інакше ти не думаєш про свою дистанцію». Є на гонці, наприклад, незвичний необов’язковий техетап «шашки» - організатори ставлять його під кінець, коли учасники вже доволі виснажені. Очікувано, що виграють одиниці.



«Домашня гонка», доступна кожному


Дмитро переконаний, що для залучення до пригодницьких перегонів більшої кількості нових учасників, необхідно максимально спрощувати вимоги та мінімізувати логістичні складнощі. Тому вибір околиць Києва є оптимальним – сюди зручно добиратися як киянам, так і спортсменам з інших міст. Розширювати географію «Київського екстриму» Дмитро поки не вважає доцільним: «Наша гонка взагалі-то сімейна, домашня. Ми переконані, що такі гонки повинні існувати». Втім, такий підхід не зменшує зацікавленості учасників з інших регіонів. Минулого року участь у «Київському Екстрімі» взяли 25 команд – 50 спортсменів не лише з міста Києва, а й з Харкова, Житомира, Білої Церкви. 
Ключовим пріоритетом для організаторів «Київського Екстріму» є те, щоб учасники отримували задоволення і поверталися у наступні роки. Тому у найпростішому класі Б для новачків немає вимог по спеціальному спорядженню – використовується суддівське.



Філософія «змагань заради учасників» простежується також у питанні стартового внеску. За словами Дмитра, тут інколи виникають суперечності: «Коли я підраховую суму стартового внеску, мені всі постійно говорять, що він малий, нам не вистачить, доведеться докладати з власної кишені. Але ми комерцією ми не займаємось, тому доводиться щось придумувати». Бували випадки, коли призів на «Київському Екстрімі» майже не було –  лише медальки та грамоти. Але це не зупиняло спортсменів. 
«Мені навіть подобається такий формат, коли учасники приходять брати участь заради самих змагань, а не заради призів, як, наприклад, на тих же «Gorgany Race», де кількість учасників досягає 500-600,- стверджує Дмитро. - Звісно, хочеться більше учасників, для цього треба звертатися до спонсорів, шукати партнерів. Минулого року так вийшло, що вони самі об’явилися». Цього року організатори планують залучити більше партнерів. 

Дмитро також акцентує на тому, що, хоча зараз і не можна говорити про формування окремої федерації пригодницьких гонок, усім організаторам варто об’єднувати зусилля у напрямку синхронізації часу їх проведення: «Було б непогано, щоб усі організатори разом зібралися і спланували якийсь календар, щоб події не перетиналися. Піарити можна не лише власну гонку, а й поширювати інформацію у себе про інші». Це сприятиме залученню значно більшої кількості людей до цього руху.

 

Автор - Аліса Покровська.

Переглядів: 283 | Додав: sandruschenko91 | Теги: Змагання, Аліса Покровська | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
avatar