11:28:00
Kyiv Last One Standing-2020: враження найвитриваліших


Тиждень промайнув, емоції втряслися, і ми вирішили поставити декілька питань бігунам після їх участі у Kyiv Last One Standing-2020. Сподіваємося, вам буде цікаво прочитати про їхні думки та враження.
 

 

Ткачук Андрій (Бродяга)

- Андрію, ми тебе вітаємо з перемогою! Ти показав чудовий результат, і ми впевнені, що ти міг би бігти всі 75 годин, якби у таборі хтось залишався.  Як ти мотивував себе виходити на нове коло? Чи у тебе навіть не було варіанту не вийти?
- До моменту, коли б я почав себе якось додатково мотивувати вийти на нове коло просто не дійшло...

- Що тобі найбільше запам'яталося?
- Нічого особливого не запам'яталося. Хіба тотальна сонливість організму на перших 10-ти колах.

- Чи сподобався тобі такий формат? Було важче чи легше, ніж, скажімо, на добових забігах?
- Формат досить оригінальний та цікавий. До якоїсь серйозної важкості я не встиг добігти. У порівнянні з "добою" було просто інакше.

- Чим харчувався на дистанції, чи використовував спортивне харчування?
- Трохи гелів, ізотонік та трохи енергетичних батончиків від "Sis", пробував вуглеводний напій "Beta Fuel" від тієї ж фірми, шоколад, банани, печиво, кола, їжа від організаторів та бульйон від Андрія Яковенка...

- Як ти вважаєш, в чому секрет успіху на цих змаганнях? Все діло в ногах чи голові? Чи є група підтримки невід'ємною частиною успіху?
- Перш за все, ти маєш бути підготовленим фізично та психологічно до такого старту. Далі ти повинен мати досвід довгих стартів, чіткий план на дане змагання та межу, до якої ти готовий рухатись. Спланувати харчування. І вже точно мати потужну групу підтримки (хелперів), яка готова терпіти тебе безкінечну кількість годин...

Чи хочеш ти поїхати у Теннессі, щоб позмагатися з найсильнішими? Новий рекорд - 75 кіл, 500 км, як вважаєш, чи реально таке побити взагалі та для тебе особисто?
- Бажання, звісно, є, але кошторисних призначень сімейного бюджету нема - це точно...
75 кіл, 500 км - у цьому житті немає нічого неможливого... 500 за три доби - це всього по 165 км за добу і це абсолютно реальні цифри.
 

 

 

Ханас Володимир
 


- Привіт, Володимире! Ти пробіг 268 км, та став передостаннім “на ногах”, що само по собі вражає. Це була найбільша подолана тобою дистанція? Які враження?
- До тих змагань, я найбільше пробігав на Чемпіонаті України - 215,879 км за 24 години. Тобто цей забіг був для мене рекордним, як по відстані, так і по витривалості (40 год)!

- Щоб бігати такі дистанції потрібно чимало тренуватися. Який тижневий кілометраж бігаєш зазвичай?
- Мій тижневий біговий об'єм до цих змагань був приблизно 120 км на тиждень.
Чесно кажучи, до цих змагань я нормально не тренувався... Бо 22-го вересня я подав заявку до збірної, яка мала представляти Україну у всесвітньому заліку, але через 3 години після моєї заявки виставили список збірників, до якого мене не включили... Зрозумівши, що мене вважають не достойним брати участь в цих змаганнях, я почав готуватись до гірського марафону Fun Karpaty Dynafit Trail 57 км. Але 3-го жовтня мені подзвонили і запропонували замінити збірника. Хоча залишалось лише два тижні, але я все ж погодився випробувати свої сили в цьому цікавому форматі змагань.

- Про що ти думав, поки біг коло? Чи траплялися в тебе певні “моменти прозріння”? Чим мотивував себе?
- Я думав про те, що багато моїх друзів вболівали за мене, мені це надавало додаткової сили! А також я був задоволений тим, як мої друзі-асистенти Максим Черкас та Володимир Фіалка робили все, щоб я вийшов із новими силами на наступне коло! Я їм безмежно вдячний, бо саме завдяки їм мені вдалось так добре пробігти!

“Моментів прозріння” під час бігу в мене не траплялось, напевно, тому, що не викладався на всі 100%. Мотивував я себе, насамперед, тим, щоб не вилетіти першим із збірників у цих змаганнях, тобто хотів довести, що не даремно я у цій збірній.

- Чому ти вирішив зійти? Маєш бажання піднімати планку до 48-годин, наприклад, і далі?
- Чесно кажучи, на це було декілька причин... Основна - це те, що у фіналі я залишився із Андрієм Ткачуком, і подумав, що ще не готовий з ним змагатись. Тобто, коли вилетів наш третій учасник Олексанлр Скороход, я вирішив пробігти останне коло і зійти з дистанції. Бо, думаю, що перемогти Андрія шанс в мене був би дуже і дуже малесенький, а отримати травму - набагато більший. Я вважаю, що інколи потрібно зробити крок назад для того, щоб потім зробити два кроки вперед. Також я не хотів мордувати своїх друзів-асистентів, яким у вівторок потрібно було вийти на роботу...

Чесно кажучи, бігти на наступний рік заради того, щоб пробігти лише 48 годин, мені не дуже цікаво, бо вважаю, що і цього року зміг би так пробігти. Якщо знову буде онлайн чемпіонат світу, і наша збірна буде брати участь в цих змаганнях, то мені буде цікаво взяти участь. А також мені і багатьом учасникам було б цікаво, щоб, наприклад, за 40, 50, 60 подоланих кіл був би ще додатковий приз.

 

Ніколаєнко Вікторія


- Привіт, Віко! Ти пробігла 38 кола, що на 11 кіл більше ніж в минулому році і на 5 більше, від минулорічної найвитривалішої жінки (Клер із 33-ма колами), та стала останньою жінкою серед всіх учасників. Ми знаємо, що вже понад 900 днів ти бігаєш кожного дня, тому про підготовку питати не будемо. Розкажи, що мотивувало тебе виходити на нове коло? Які ментальні стратегії ти використовувала, щоб продовжувати боротьбу?
- Мене мотивувало внутрішнє усвідомлення, що я можу, вірю в себе і я це зроблю! Адже я налаштовувалася, взяла на себе зобов'язання представляти нашу країну і у мене є Мрія, до якої я вже наближаюся. Цей старт - чудовий досвід, як психологічний, так і фізичний. Були важкі моменти, після яких хотілося не один раз зійти - напруга сідничного м'яза, яка блокувала рух лівої ноги і не давала, як слід бігти, але я все змогла подолати, у мене були дуже хороші помічники, саппорти і масажисти, які самі підходили і пропонували свою допомогу. Я за це всім їм безмежно вдячна!

- Чи отримала ти якість психологічні інсайти, поки долала кола, про що думала?
- Психологічних інсайтів під час гонки було кілька, і відкривалися вони якраз після найважчих моментів, які я змогла подолати в собі. Я вже вкотре переконуюся, що сили є завжди, справа у внутрішньому контролі та довірі тій силі, яка веде тебе, твій Дух. Головне - не дозволяти мозку (його слабкостям) брати верх над Духом, тоді все виходить!

Про що я думала під час кіл? Про різне, вечорами про дітей своїх та чоловіка, думала, як вони там без мене, чи сплять так солодко . В основному я фокусувалася на подоланні кіл - на самій дистанції, в темний час доби потрібно було бути дуже уважною, бо коли основна маса учасників зійшла, я бігла в повній самоті, лише зрідка обганяючи когось попереду, або мене хтось обганяв ззаду.

- Що запам'яталося найбільше? Коли втома та біль пройдуть, про що будеш згадувати?
- Найбільше запам'ятався внутрішній стан, бажання долати всі ці кола, внутрішній поклик "зробити це". Що я на це здатна та зазвичай націлена на перемогу (як мінімум, на внутрішню боротьбу із собою). Я вражена була допомогою саппортів і хлопців-масажистів, вони всі старалися! Адже я їхала на старт геть одна, без помічників, очікувала долати кола і викручуватися з ситуацій самостійно, а виявилося, що мене оточили неймовірні люди, які тим самим допомогли досягти свого результату. Це наша спільна праця.

- Чи хочеш в наступному році збільшити власний рекорд та перемогти?
- Так, звичайно, я не зупиняюся на досягнутому, рухаюся вперед, люблю розширювати свої горизонти, пізнавати себе набагато глибше, розвивати і створювати в собі сильну особистість, адже я для цього і народилася, це робить мене щасливою, я перебуваю на своєму вірному шляху - я це відчуваю. Біг - це неймовірна сила, яка пробуджує в мені на глибинному рівні щось прекрасне, я відкриваю неймовірні емоції та знання про себе.

Без бігу моє життя було б зовсім сірим, не таким яскравим і вражаючим! Так, іноді біг приносить біль, але він такий тимчасовий і швидко проходить. Для мене важливо відчувати цінність стану, який дарує біг, відчувати здатність до подолання самого себе. Це прекрасно, коли ти "ламаєш себе раз за разом" і створюєш себе сам, це дивовижні відчуття. І воно того варте - іноді не спати заради бігу і навіть не їсти. Мені не цікаві якісь матеріальні речі, - так, це важливо для комфортного життя, але пізнавати глибину свого Духу - найважливіше. Я просто люблю біг. Я люблю себе, коли біжу.

 

Нестерець Євген


Привіт, Женя! Ти пробіг 25 кіл та став останнім найвитривалішим з-поміж бігунів, що не увійшли до складу збірної. Це дуже достойний результат. Розкажи, які враження у тебе від такого формату, важче чи легше тобі було бігати, ніж, скажімо, на мультигонках?
- Формат дуже незвичайний. Порівнювати таке некоректно. У мультиперегонах бажано встигнути побільше пунктів зібрати за певний час, на ультратрейлах - швидше подолати дистанцію. Але якщо ти втомився, можна відпочити або навіть поспати, а тут так не вийде. Просто постійно повільно рухаєшся і все.

- Що допомагало тобі підтримувати мотивацію? Та взагалі які цілі ти ставив перед собою перед початком?
- Почну здалека: я взагалі не особливо хотів брати участь та не люблю бігати. Весь останній тиждень моніторив прогноз погоди. Майже кожен день ввечері думаю: так, я точно буду брати участь, треба вранці зареєструватися, а вранці доходжу до комп'ютера, дивлюся прогноз погоди - та ну нащо мені така “радість”. Так і зареєструвався за годину до старту. Перед початком мету ставив - від 10 до 24 кіл і бажано внесок “відбити”. Мотивувало в основному два фактора: поруч біжать повільні друзі (хто на 55 ± 3 хвилини) і проміжні цілі (наприклад, половинка, марафон, 50 км, 10 кіл, 100 км, 20 кіл, 100 миль, перший з не збірної). Коли повільні друзі мене покинули, дістав навушники і включив музику.

- Чим харчувався впродовж цього часу? Перекушував у таборі чи брав іжу на дистанцию?
- Дві банки згущеного молока і чотири літри кока-коли. На початку гонки два бутерброда-гамбургера з сиром. В самому кінці - гель Stealth (обожнюю їх), лінь було нову банку згущеного молока відкривати. Спробував макарошки з сиром, борщ і банош з бринзою. Звичайно, все, крім гелю і бутерброда, їв в таборі. На дистанції навіть з темпом 8 хв/км нормально їсти тяжкувато.

- Як ти тренуєшся та який у тебе середній тижневий кілометраж?
- Спеціально я дуже рідко тренуюся. Можливо, тут перед KLOS і колись перед 100Букомилями по тижню, а так часу і сил не вистачає. Якщо друзі кличуть, біжу за компанію. Часто бувало по два-три старти в місяць, тренуватися не встигаю. Хочеться хоча б трохи відпочити та й речі попрати. Тижневий кілометраж у мене дуже нестабільний. Конкретної мети немає. Іноді 200 км, іноді 0. Буває, катаюсь на велосипеді, тому в той місяць геть не бігаю.

- Як ти вважаєш, в чому секрет успіху на цих змаганнях? Чи прийдеш наступного року, щоб покращити свій результат?
- Секретів дуже багато. Наприклад, улюблена музика, ідеальний час кола 55-57 хвилин, навички роботи з годинником, декілька комплектів "правильного" взуття та одягу. Можливо, за наявності особистого помічника, результат був би значно краще. Поліпшити свій минулий результат - для мене це погана мета. Якщо дуже прагнути, ніколи не виходить, і мені про таке думати не подобається. Кожного разу впливає багато різних чинників, наприклад, погода. Якщо не буде чогось більш переможного для мене, звичайно, приїду наступного року знову за плюшками.

Дякуємо всім за такі чудові відповіді! Бажаємо вам не зупиниться та завжди йти до своєї мети.
Ваша Команда МКС

 

 

Переглядів: 212 | Додав: alisapokrovskaya23 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar