15:30:37
«Polissia Adventure Race-2019»: 24 години пригод і спеки

Polissia Adventur«Polissia Adventure Race-2019» Команда МКСe Race

15-16 червня 2019 року у Житомирській області відбулися пригодницькі перегони «Polissia Adventure Race-2019». У змаганнях взяли участь понад 30 команд із різних міст України. У кожній команді - двоє людей. 
Спортсмени змагалися у трьох класах: Multi 24, Трек 24 і Трек 12. 
Упродовж 12 та 24 годин учасники орієнтувалися на місцевості та виконували технічні етапи. Особливістю класу Multi було подолання дистанції на велосипеді, пішки та на САПі,  а класу Трек тільки пішки та на САПі.
Шлях дистанцій пролягав через ліси, луки, покинуті та заселені села, а місцями учасники долали річку Жерев вбрід. 
Серед технічних етапів були мотузковий парк, переправа, скелелазіння по деревах, фрізбі, стрільба з лука та гвинтівки. 
Команда “МКС” провела перегони вдруге. 
Цього року нашими партнерами стали Магазин Terraincognita, інтернет-магазин highlander.com.ua, магазин "Горгани", компанія Eleven Sportswear Ukraine та торгова марка Gardex Україна. 

Polissia Adv«Polissia Adventure Race-2019» Команда МКСenture Race
 

Володимир Дем’янович, організатор, гірська команда “МКС”
 

Ідея проведення пригодницьких перегонів з’явилась уже давно, але минулого року ми вперше її реалізували. Район для проведення перегонів обрали Полісся, як один із наймальовничіших регіонів нашої країни, відомий своїми лісами, болотами, розвиненою річковою мережею, багатим рослинним та тваринним світом. Це край, де в значній мірі збереглися давні обряди, традиції, засоби ведення домашнього господарства. Коли потрапляєш сюди, складається враження, ніби ти опиняєшся в минулому, в часи Лесі Українки.
Одна з головних проблем в організації перегонів в даному регіоні - відсутність актуальних, якісних карт. Інша проблема – не дуже розвинений громадський транспорт, що додавало клопоту при розвідках району перегонів. 
Минулого року перегони відбувались у двох 24-годинних класах: Мульті і Трек. Цього року додали ще 12-годинний клас Трек для тих, хто хотів спробувати себе вперше в пригодницьких перегонах, або не мав достатнього досвіду для участі в добових класах. Також ми краще попрацювали над редагуванням старих генштабівських карт та дещо зменшили і оптимізували дистанції. 
Але все ще є над чим працювати. Будемо намагатися з кожним роком покращувати “Polissia AR” для максимального задоволення учасників.
Цьогорічні перегони проводились на території Коростенського та Народицького районів Житомирської області. В них прийняли участь 30 команд з різних куточків України.
 

Юлія Пігарєва, “Разрушительные мамонты"
 

Polissia Adventure race - гонка, яка в першу чергу приваблює своєю душевністю. Ти приїжджаєш на стартову галявину, тебе кусає купа комарів, але ти розумієш, що тут тобі раді завжди. І не важливо, приїхав сюди вперше чи вже знаєш кожного.
Дистанція радує різноманіттям. Окрім стандартних КП, які потрібно збирати, є ще ряд інших перешкод: можна поплавати на САПі, постріляти з лука та гвинтівки, переправитися,попірнати в кар'єрі і це далеко не все.
Приємно дивує місцевість. Потрібно ще постаратися, щоб твій шлях проходив через села, де ніхто або майже ніхто не живе. Коли ти все ж зустрічаєш якогось місцевого, то на обличчях у них читається здивування від такої кількості людей. Зате комарі радіють від щастя. За 24 години вони, мабуть, виконують річну норму випивання крові.
У нас був старт об 11 вечора серед поля. Але місяць був таким яскравим, що півночі ми  навіть не вмикали ліхтарики. Бігали і насолоджувалися місячним світлом. Під ранок потрапили в село і зустріли світанок на березі річки.
Вранці пощастило забрести в чужий город, де була трава нашого зросту. Там практично викупалися в ранній росі.

«Polissia Adventure Race-2019» Команда МКС

Так наш план фінішувати із сухими ногами провалився.
Зате на фініші нас вже чекали друзі з купою емоцій, річка і смачний суп від організаторів.
Раджу частіше бігати такі змагання. Буде важко, місцями мокро і, можливо, складно. Та, не дивлячись на це, своє задоволення ви отримаєте. І, можливо, наступного разу саме ви станете власником цієї крутої медальки :-) 
 

Петро Троць, учасник, команда “День археолога”, TREK-24
 

«Polissia Adventure Race-2019» Команда МКС

Попри те, що другий день уже чешуся після укусів комарів, враження від змагань лише найкращі. 
Мультигонок в Україні є не так багато, і відбуваються вони, переважно, в теплу пору року, тому їх доводиться довго чекати. І серед тих змагань, де брав участь, "Полісся" потішило різноманітністю. Не лише орієнтування, а й цікаві технічні етапи. Не настільки складні, щоб їх не змогла пройти вмотивована людина, але й не настільки прості, щоб це була лише імітація техетапу. Особливо потішив етап орієнтування на воді, такого ще не пробував на жодних інших змаганнях. Ну і цікаво поставлена дистанція з гарними краєвидами та варіантами проходження на зразок броду через річку. Наступного року знову хочу взяти участь у цих змаганнях. 
 

Олександр Трухній, учасник, команда “Виступаємо на розслабоні”, клас MULTI-24
 

Приїхали зранку, отримали карти і для нас перегони почались. Треба за дві години розібратись з картами, забити точки, розробити оптимальний маршрут, розробити шляхи відходу, зібратись, поїсти тощо. План був простий і неоптимальний. План був "взяти все".
Відлік 10 секунд перед початком. Нахабно пролізли вперед. Старт і еpic fail - хотіли стартанути швидко, красиво, спробувати відірватись. Натомість - старт в один бік, їхати ми вибрали в інший. Повертаю і лежу. Навколо пісок, зате м'яко. Похапцем збираю розсипані гелі, треба наздоганяти напарника. Але хто спішить, той людей смішить. Гелі далі вилітають по одному на вибоїнах. Мушу збирати.

«Polissia Adventure Race-2019» Команда МКС

Отже, валимо. Перші КП даються легко і швидко. Обрані дороги, на радість, є. Не всі, але більшість. 10-е КП розташоване на мальовничому озері-болоті 5 метрів від берега, мочимо ноги. Далі ТЕ6 із завданням покидати фрізбі, ще пару КП і спека починає давати своє. Добре, що дорогою село з криницями і добрими людьми. Луки. Славнозвісні комарі змінюються хмарами ґедзів. Вони лізуть в очі, вуха, зупинитись неможливо, бо з'їдять. Дуже стимулює рух. Приїжджаємо на КП 12, мусимо стати. Ситуацію рятує спонсор перегонів Gardex Extreme. Дає трохи перевести дух від комах.
Їдемо на крайні кутові КП. Їх всього три. Коло на кілометрів двадцять. Але ж ми "беремо все". І тут почалось... Судоми, хапають то мене, то напарника Руслана. Мабуть, вплинула спека і трохи хворобливий стан. Вода скінчилась. Далі на карті село Любарка. Приїжджаємо. На жаль, село тільки на карті. По факту, залишилось пару напівзруйнованих будинків. Далі аналогічна ситуація з наступним населеним пунктом. Ситуація трохи напружує. Знаходимо воду в залишках села Лозниця у місцевої бабусі. Вона була рада нас бачити не менше, ніж ми її.


Коло з дальніми КП добігає кінця, приїжджаємо на ТЕ5, де нас чекає переправа з роверами і мавп’ятник з мотузок. Цей етап виявився справжнім випробуванням. При роботі з мотузками повернулись судоми. Відчув себе Буратіно. Коли б не організатор Вова, який пообіцяв пиво на фініші, якщо ми візьмемо все, кинули б цю забавку. Але стимул був серйозний.
Далі пішла сама смакота з КП. Багато КП близько одне до одного. Спека спала, ліс. Ґедзів вже нема, комарів ще нема. Про судоми почали забувати. Всередині цієї смакоти ТЕ4 з водними процедурами. На камінь-ножиці-папір пірнати за компостерами довелось мені.
Приїжджаємо близько до другої години ночі на ПЗ3 - орієнтування по космознімку. Приходить розуміння, що все ми точно не візьмемо. Ех, шкода, без пива залишимось. Треба щось викидати. Для початку викинули космознімок і поїхали далі на ТЕ3 - скелелазіння по деревах. Далі КП 53 на нафтопроводі “Дружба”. Дороги до туди немає, прокладали самі кілометр через кущі. Але зверху по нафтопроводу їхати було непогано. 
Далі декілька КП, брід через річку Жерев. ПЗ2 з пішим орієнтуванням по топокарті. Взяли одне найближче КП, інші успішно викинули і сіли знову на залізних коней. Хоча п'ята точка була вже дуже проти.
Цікавий, розважальний ТЕ2 з пошуком невеличких папірців на дамбі. КП46 і ПЗ1 з САПами. КП на САПах брали. П'ять КП за годину на дорозі не валяються, та й відпочити п'ятій точці трохи не завадить. 


З ПЗ1 виходили десь о восьмій ранку. До кінця перегонів декілька годин, треба забрати останній ТЕ1 і їхати на фініш, забравши дорогою КП 49. На ТЕ1 виникла дилема: проходити техетап, або кидати його, зекономивши час, і спробувати взяти ще хоча б одне КП збоку. Після складних розрахунків, які зайняли хвилин п'ять, бо розум вже не дуже на другу добу працює, Руслан переконав мене не ризикувати. Отже, ми відстрілялись з лука, гвинтівки, полазили по мотузках і з відчуттям виконаного обов'язку попрямували спокійно на фініш.
Результат перегонів - 23 години 20 хвилин, 190 км на велосипеді, декілька сотень метрів без велосипеда, пару кілометрів на САПах. Пройдено близько 80% дистанції, всі техетапи. Перше місце. Відсутність пива на фініші, але дуже смачний грибний суп. Помилок десь на годину.
P.S.: Дякую дуже організаторам Команда МКС за чудовий активний відпочинок. Перегони організовані на високому рівні, дистанція логічна, мальовничі куточки Полісся, точки, в цілому, для таких перегонів і наявної карти, обрані дуже правильно і стояли чітко. Є трохи перебір із довжиною дистанції і з правилом часових штрафів за непроходження техетапів. Також дякую своєму напарнику Руслану Мніху за витривалість та активність. Відпрацювали всі перегони на повну.


Раміна Дадашева, учасниця, команда “Мультифрукти”, клас TREK-24 


Питання, чи  їхати на Polissya Adventure Race 2019 в мене не стояло з самого початку. Невдало обірвана минулого року пригода змушувала стартувати її знову. А тут ще й напарник виграв безкоштовну реєстрацію :) Тож разом із групами підтримки в аж занадто спекотний літній день ми рушили на старт. Не відтворюючи подробиць вечора напередодні та опису чудової стартової галявини, перейду одразу до дистанції. 

«Polissia Adventure Race-2019» Команда МКС

Взагалі на Polissya Adventure Race, якими би не були мапа дистанції, технічні етапи, складність орієнтування тощо - все це не головне. Для мене ці змагання - найскладніші психологічно та морально серед тих, де я брала участь. 
Я можу бігти при -15, коли падає сніг та холодний вітер продуває тебе наскрізь (зимові Х-Крими), провалюватись у крижані річки по пояс (Доброволець), проходити навісну переправу, повністю занурившись у воду під мокрим снігом (Гора Пригод), продиратись через хащі на схилах гір (Горгани), дряпатись, повзти, лізти 42 години, робити що завгодно і де завгодно, - все це мені здалося простішим, ніж просто перші п'ять годин цьогорічних Polissya Adventure Race.
П'ять годин, з 11-ї до 17-ї, поки ми долали дистанцію до етапу з САП-дошками, були просто пекельними. 33 градуси в тіні та найагресивніша фауна, яку я бачила в Україні. Гірше могло би бути, тільки якщо обсадити дистанцію борщовиком та купиною неопалимою (організатори, не подумайте запам'ятати!)), та випустити туди ще якусь саранчу, зміїв і кажанів. 
Ти біжиш стежкою крізь поле під пекучим сонцем з мрією знайти затінок, заходиш в ліс, а тебе одразу атакують смерчі з оводів, сліпнів, комарів, мошкари. 
"Ти схожа на корову" - відпустив комплімент Андрій, поки ще міг жартувати, побачивши летючий рій над моєю головою та спиною, та методичність, з якою я намагалась від нього відмахуватись. 
За перші чотири години змагань я висушила всю питну систему і ще пила воду у суддів на ПЗ1. Ці п'ять годин нам здавалась безкінечними. З відкритими очима, які заливав піт та куди регулярно хтось залітав, я марила водною гладдю Дністра та уявляла свої граційні стрибки з дошки у воду, до найпрохолодніших шарів водойми. Мабуть, тільки це і дало можливість дотягнути до етапу. А ще впертість, звичайно, як без неї :)

«Polissia Adventure Race-2019» Команда МКС

А далі все було менш яскраво, хоч і переповнено пригодами, звичайно) САПи повернули віру в життя, в напарника та в людяність організаторів, водний баланс було трохи відновлено, сонечко почало менше смажити і ми продовжили розкручувати дистанцію, поставивши за мету не запізнюватись на ТЕ та ПЗ та по ходу брати ті КП, які найлогічніше вписувались в маршрут. 
Про бажання брати всі КП ми забули майже відразу. Через невідповідність картографічного стану реальності та відвертий кепський загальний стан наших організмів, пункти брались не бігом, а в основному пішки. В цілому, це не завадило нагуляти нам близько 95 км, та ще й із заходом в барчик у селі о другій годині ночі. Потім знову етапи, техетапи, усміхнені судді та волонтери...  Майже всі обличчя знайомі - як же нас мало і як часто ми міняємось місцями.. Виїзне зібрання божевільних - так назвав нас мій чоловік і був правий. Хто, як не такий же хворий на голову зробить подібне пригодницьке свято для своїх сопалатників?) Хто, як не такі ж крейзі, приїде пробігти цю "дивовижну" дистанцію по болотах, хащах, високій траві з гніздами ос (так, і вони мене також вкусили))? 
Чим ближче до фінішу, тим менше оптимізму лишалось в нашої команди - ми розуміли, що цього разу програли наш двобій з командою суперників, але, принаймні, були раді, що цей хорор вже скоро закінчиться.
Та ще лишалось місце для радості - ми ідеально пройшли ТЕ "Мотузковий парк" і з першого разу, незважаючи на втому та ступні ніг в пухирях і пластирях, парний слеклайн! До фінішу лишалось зовсім небагато, але ми і там знайшли де зрізати і разом із переможцями прибігли під фінішну арку. 
Окремо цього разу хотілося б відзначити організацію змагань - вона була хорошою. Жодних черг на ТЕ, суддівська страхівка та контроль там, де він потрібен; КП стояли майже всі на своїх місцях, хоча на пошук першого ПЗ ми витратили зайвих 15 хвилин.
Природа Полісся - вона душа цих змагань. Прекрасні, зелені та блакитні мальовничі землі. І так сумно бачити покинуті домівки та навіть цілі села цього чарівного краю і пригадувати його складну історію. Вірю, що привернення уваги до Полісся, в тому числі через Пригодницькі перегони Polissya Adventure Race, з часом зможуть вдихнути нове життя в нього. Дякую організаторам, що обрали Полісся у якості арени змагань. Хоча прекрасній Саші Дудник, одній з організаторів змагань, я на проміжному етапі сказала зовсім інше) 


Результати

Клас Multi 24
1-е місце - "Виступаємо на розслабоні", Трухній Олександр, Мніх Руслан
2-е місце - "К-2", Жураківський Роман, Харин Олександр
3-е місце - "Шалена годзилла", Дорошенко Сергiй, Немировський Ігор


Клас Трек 24
1-е місце - "Ноги в руки і бігом", Нечипорук Максим, Науменко Тетяна
2-е місце - “Мультифрукт”, Зуєв Андрій, Дадашева Раміна Раміз-Гизи
3-тє місце - “День археолога”, Петро Троць, Микола Беленко

Клас Трек 12
1-е місце - "Разрушительные мамонты", Юлія Пігарєва, Марія Попач
2-е місце - “Слабоумие и отвага”, Олександр Керов, Вадим Геч
3-тє місце - “Гіпертрипер”, Денис Євдокимов, Віталій Сущук

 

Автор - Наталія Патрікєєва.

Переглядів: 27 | Додав: sandruschenko91 | Теги: Наталія Патрікєєва, Polissia Adventure Race-2019, Змагання | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar